Гарячі лінії

Державні соціальні служби для сім'ї, дітей та молоді

Державна соціальна служба для сім'ї, дітей та молоді

01030, м. Київ-30, вул. Б. Хмельницького, 51-Б, 4-й поверх, 

а/с 110

тел.: (044) 288-33-02, 288-33-37

факс: (044) 288-10-00, 234-45-85

е-mail: post@dcssm.gov.ua

Маньківський районний Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді

Адреса: с.м.т. Маньківка вул. Леніна, 14

Телефон: 6-17-30

Безкоштовні «гарячі» телефонні лінії

У житті кожного з нас виникають проблеми, подолати які поодинці важко, а деколи – неможливо. Важливо, щоб в такий момент поряд опинилися люди, здатні не просто вислухати і зрозуміти, але і надати дієву допомогу.

ТЕЛЕФОНУЙ!

ТЕБЕ ВИСЛУХАЮТЬ! ЗРОЗУМІЮТЬ! ПІДТРИМАЮТЬ!

Національна «Гаряча лінія» з питань запобігання насильству у сім’ї та захисту прав дітей

0-800-500-33-50, 386 – для абонентів «Київстар» та МТС

Графік роботи

у робочі дні з 9.00 до 20.00

у суботу з 9.00 до 16.00

безкоштовно з міських телефонів,

з міських таксофонів нового зразку,

з мобільних телефонів операторів «Київстар» та МТС

Національна «Гаряча лінія» з питань запобігання  торгівлі людьми

0-800-500-22-50, 386 – для абонентів «Київстар» та МТС

Графік роботи

у робочі дні з 9.00 до 20.00

у суботу з 9.00 до 16.00

безкоштовно з міських телефонів,

з міських таксофонів нового зразку,

з мобільних телефонів операторів «Київстар» та МТС

Національна «Гаряча лінія» з проблем ВІЛ/СНІД

0-800-500-45-10

Графік роботи

цілодобово

безкоштовно з міських телефонів,

з міських таксофонів нового зразку

БЕЗКОШТОВНО, АНОНІМНО, КОНФІДЕНЦІЙНО.

Якщо ти зазнав насильства в сім'ї

У якій сім’ї зростаєш?

Чи виникали у тебе думки, що декому везе з батьками? Ні, це не стосується фінансового благополуччя, а теплих, зрозумілих стосунків між батьками та дітьми…

Он у Сергія батьки - завжди вислухають, дадуть відповіді на питання... Бабуся лагідна, дідусь добрий. Брат старший не знущається, а захищає, з уроками допомагає... Не страшно додому йти...

А у мене? Черговий «розбір польотів» із розлюченим батьком чи сердитою мамою, вітчимом чи мачухою? Образливо терпіти й знущання старших братів, сестер. Після того, паралізований страхом, почуваєшся нещасним, розчавленим.

Та не поспішай із висновками. Може, ти перебільшуєш і у твоїй сім’ї все не так погано? Але як розібратися, чи доскіпування рідних - спроби порозумітися, навести лад, чи це суцільна несправедливість та жорстокість? Давай поміркуємо разом.

Домашнє насильство відбувається, коли одна людина до чогось змушує іншу або карає протиправно.

Насильство і дисципліна

Насильство в сім’ї - це будь-які навмисні дії, що порушують закон і завдають шкоди фізичному, психічному, моральному здоров’ю дитини. Насильство - це система поведінки, а не окремий випадок. При вирішенні важливих проблем діти із насильницьких родин не мають права на власну думку. Вони повинні коритися дорослим у всьому. Насильство і дотримання дисципліни - не одне й те ж саме. У житті навряд чи можна обійтися без криків: «Швидше, ми спізнюємося!» чи «Прибери ж свої речі!».

Попроси батьків встановити і пояснити внутрішні сімейні правила - тоді хоч знатимеш, за що і чи справедливо тобі «перепало на горіхи». Хай вкажуть на помилки, розтлумачать, чого від тебе вимагають, якої поведінки очікують, а чого не дозволяють. Успішні діти виростають у сім’ях, де встановлено високі вимоги: підтримувати порядок у будинку, організовувати своє дозвілля, добре поводитися.

Слухняним, акуратним, розумним станеш не одразу. Потрібні зусилля. Не перекладай на батьківські плечі того, що цілком зможеш зробити сам, намагайся не провокувати вибухів батьківського гніву.

Дратує, коли старші увагу звертають на те, як і що поїв, що вдягнув, чи не забруднив одяг, не отримав зауважень, а не цікавляться настроєм: що сьогодні тішило, а що засмутило, про що мріялося, а також як складаються стосунки з друзями?.. То розкажи про те, що тебе по-справжньому хвилює. Сам прийди з проханням: «Давай подумаємо разом». Може, мамі бракує саме такого контакту? Відкрий себе батькам!

А якщо все це не допомагає? Якщо ти бачиш старших не здатними ні на що, окрім вибухів гніву?

Відповідальність

В Україні уже є достатньо законів на захист життя і здоров’я дитини від протиправних зазіхань, принижень у родині. Відповідальність за насильницькі дії передбачають Закон «Про попередження насильства в сім’ї» та Кримінальний кодекс: від штрафів, громадських або виправних робіт (за легкі тілесні ушкодження) до позбавлення волі до 3 років (доведення до самогубства внаслідок жорстокого поводження, систематичного приниження тощо).

На сексуальне насильство теж є відповідне законодавче реагування. За зґвалтування кривдника позбавляють волі на термін від 3 до 15 років. У статті 126 Карного кодексу йдеться про відповідальність за образу, а у статті 184 – за невиконання батьками (чи людьми, що їх заміняють), обов’язків щодо виховання дітей.

А які саме дії є протиправними і вважаються насильницькими? За що старших можна притягнути до відповідальності?

Форми насильства

Фізичне – це використання дорослими сили: побої, тілесні ушкодження, ляпаси, штовхани, копання ногами, подряпини, нанесення опіків, удушення, щипання, брутальне хапання, удари кулаком, відкидання вбік чи додолу, кидання у людину предметів, сіпання за волосся або його виривання, викручування, заламування рук, застосування зброї, позбавлення свободи, їжі, одягу та інших нормальних умов життя, що може призвести до смерті, порушень фізичного, психічного стану.

Сексуальне – будь-яка сексуальна поведінка, що нав’язується проти твоєї волі, порушуючи твій психосексуальний розвиток: інцест (статеві стосунки з батьками), сексуальні доторки, нав'язування перегляду відповідних телепрограм і фільмів тощо.

Психологічне (емоційне) – навмисне приниження честі й гідності, яке спричинює образу, страх, невпевненість у собі. Це лайка, крик, образливе обзивання та прокльони. Залякування. Образливі жести. Брутальність стосовно дорогих тобі родичів та друзів, спричинення шкоди домашнім тваринам, яких ти любиш. Нищення, приховування, пошкодження цінних для тебе речей. Брутальна критика дій, думок, почуттів, звинувачення у всіх проблемах. Заборона висловлюватись. Поводження як зі слугою. Обмеження свободи пересування аж до ізоляції, контроль спілкування з однолітками, дорослими, рідними батьком чи матір'ю. Надмірне втручання у всі твої таємниці, справи. Погрози розповісти всім про секрети; вигнати з дому, здати у дитячий будинок, психіатричну лікарню, міліцію чи тюрму; вчинити самогубство нібито через тебе; забрати з собою, пішовши з сім’ї, чи, навпаки, залишити; побити чи вбити. Відмова у допомозі.

Економічне – позбавлення або обмеження майнових прав. Відмова у коштах на їжу, теплий одяг, засоби гігієни чи ліки. Трата сімейних грошей однією людиною, що прирікає родину на голод і злиденне існування.

Безвиході не буває

Пам’ятай: ти маєш право на особисті почуття, друзів, думки, секрети. Забезпечити їжею, одягом, навчити доглядати за собою, піклуватися про тебе у разі хвороби – обов’язок дорослих. Із твоєю любов’ю до матері (батька) мають рахуватися, навіть якщо родина неповна чи ти живеш із вітчимом (мачухою). Ніхто не повинен тебе гнобити - ні рідні батьки, ні опікуни.

Не поспішай втекти з дому, не шукай способу помститися, а тим більше – вкоротити собі віку. Якщо вважаєш, що саме твій випадок – класичний зразок насильства, то обов’язково звертайся по допомогу.

Куди можна звернутися:

до Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту

тел.: (044) 279-09-81, 278-70-13, 279-11-93, 270-53-33, 278-37-54

до Державної соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді

тел.: (044) 288-33-02, 288-33-37

за місцем проживання:

до управління у справах сім’ї, молоді та спорту, центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (активне посилання на адреси соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді), до служб у справах неповнолітніх, громадських організацій.